Самп для акваріума: повний посібник з пристрою, вибору та обслуговування

Самп (від англ. Sump — резервуар, піддон) є невід’ємною частиною професійної акваріумістики, виступаючи в ролі зовнішнього технічного відсіку або резервуара. Його основне призначення — збільшення загального об’єму системи, що критично важливо для стабілізації параметрів води, а також розміщення всього необхідного обладнання, яке бажано приховати від очей спостерігача. Спочатку популяризований у морській акваріумістиці, сьогодні самп активно використовується у великих прісноводних системах, особливо при утриманні вимогливих видів риб або в акваріумах з високими біологічними навантаженнями.

Самп для акваріума: що це таке і навіщо він потрібен?

Самп — це, по суті, додатковий акваріум або спеціалізований пластиковий контейнер, розташований, як правило, у тумбі під основним дисплеєм. Вода з основного акваріума самоплином надходить у самп, проходить через багатоступеневу систему фільтрації і потім повертається назад у дисплей за допомогою нагнітаючого насоса.

Основні функції сампа:

• Збільшення водного об’єму: Чим більший загальний об’єм води в системі, тим стабільніші хімічні параметри (pH, KH, GH) і нижча концентрація нітратів і нітритів. Це створює буфер, що захищає мешканців від різких стрибків.
• Приховування обладнання: Нагрівачі, датчики, термометри, CO2-реактори і, головне, потужні фільтруючі елементи (наприклад, біофільтри) повністю виносяться з основного акваріума, що значно покращує естетику.
• Покращена фільтрація: Самп дозволяє використовувати набагато більший об’єм фільтруючих матеріалів (механічних, хімічних і біологічних), ніж будь-який каністровий або внутрішній фільтр.
• Рефугіум (Refugium): Можливість створення окремої секції для вирощування водних рослин (наприклад, Cryptocoryne або Anubias) або дрібних безхребетних, які допомагають у природній переробці органіки.

Пристрій сампа: компоненти та їх функції

Конструкція сампа завжди секційна. Типовий прісноводний самп ділиться на три або чотири основні відсіки, розділені скляними перегородками (бафлами), які регулюють напрямок потоку води та рівень рідини в кожній секції.

1. Секція зливу (Вхід)

Це перший відсік, куди вода потрапляє з основного акваріума через систему переливу (overflow). Основне завдання цієї секції — механічне очищення.

• Фільтрувальні шкарпетки (Micron Socks): Мішечки з синтетичного волокна, які вловлюють великі частинки сміття, залишки корму та детрит. Вони вимагають щоденного або щотижневого чищення.
• Первинні губки: Крупнопористі губки, які забезпечують грубу механічну фільтрацію перед тим, як вода перейде до наступного відсіку.

2. Секція фільтрації (Середній відсік)

Найбільший відсік, призначений для розміщення основних фільтруючих матеріалів. Вода проходить через нього знизу вгору або зверху вниз, залежно від конструкції перегородок.

• Біологічна фільтрація: Керамічні кільця, біокулі, пористі камені (наприклад, лава), субстрати з високою площею поверхні для колонізації нітрифікуючих бактерій (Nitrosomonas і Nitrobacter).
• Хімічна фільтрація: Активоване вугілля (для видалення органічних забруднювачів і жовтизни), спеціалізовані смоли (для видалення фосфатів або силікатів), торф або фільтруючі матеріали для пом’якшення води.

3. Секція насоса (Повернення)

Останній відсік, куди надходить вже очищена вода. Рівень води в цьому відсіку завжди повинен бути постійним, оскільки саме звідси нагнітаючий насос забирає воду для повернення до основного акваріума.

• Насос (Return Pump): Головний двигун системи. Його потужність (продуктивність) повинна бути підібрана з урахуванням висоти підйому води та необхідної кратності циркуляції (зазвичай 3–5 об’ємів акваріума на годину).
• Автодолив (ATO – Auto Top-Off): Система, яка автоматично додає випарувану воду (прісну) до цього відсіку, що критично важливо для захисту насоса від роботи «насухо» та підтримки стабільної солоності/жорсткості.

Вибір сампа: який об’єм і тип підійде вашому акваріуму?

Правильний вибір сампа залежить від розміру основного акваріума, його біологічного навантаження та доступного простору в тумбі.

Розрахунок об’єму сампа

Експерти рекомендують, щоб об’єм сампа становив від 15% до 30% від об’єму основного акваріума. Наприклад, для 400-літрового акваріума оптимальний самп матиме об’єм 60–120 літрів.

Критично важливий параметр: Запас на випадок відключення живлення.

При виборі розміру сампа необхідно враховувати, скільки води стече назад у самп з основного акваріума та переливної колонки при раптовому відключенні електрики. Цей об’єм зливу (back-siphon) не повинен перевищувати вільний об’єм (повітряний простір) сампа, інакше станеться затоплення підлоги.

• Порада: Встановіть рівень води в робочому сампі так, щоб вільний простір зверху був не менше ніж на 20% більший, ніж розрахунковий об’єм води, який може стекти з верхнього акваріума.

Типи прісноводних сампів

Хоча у прісній воді часто використовують стандартні трисекційні конструкції, існують варіації:

1. Стандартний (3-секційний): Механіка – Біологія/Хімія – Насос. Найпоширеніший і найпростіший в обслуговуванні.
2. Самп з рефугіумом: Середня секція відводиться під слабоосвітлений відсік, де вирощуються водорості або швидкорослі рослини. Це допомагає конкурувати з небажаними водоростями в основному акваріумі та споживати нітрати.
3. Wet/Dry (Мокрий/Сухий) фільтр: Історично використовувався для дуже високого біологічного навантаження. Вода стікає по субстрату, який не повністю занурений, максимізуючи газообмін. Зараз менш популярний через ризик накопичення нітратів.

Монтаж та підключення сампа: покрокова інструкція

Монтаж сампа вимагає точності, особливо в питаннях свердління скла та герметизації. В акваріумах, призначених для сампа, необхідна наявність переливної шахти (overflow box).

1. Встановлення переливу (Overflow)

Перелив — це система, яка забезпечує забір води з поверхні акваріума (видаляючи бактеріальну плівку) і направляє її в зливну трубу, що веде в самп.

• Зовнішній перелив: Використовується для акваріумів, які не були просвердлені. Менш надійний, оскільки може втратити сифон при збої.
• Внутрішній перелив (Шахта): Найнадійніший варіант. Вимагає свердління отворів у дні або задній стінці акваріума.

2. Системи зливу

Для мінімізації шуму та забезпечення безпеки використовуються спеціалізовані системи зливу:

• Злив Дурсо (Durso Standpipe): Труба з кришкою та невеликим отвором для повітря, що регулює потік.
• Система Хербі (Herbie Overflow): Використовує дві труби — основну, що працює під повним сифоном (тихо), та аварійну, розташовану вище.
• Система БінАнімал (BeanAnimal Overflow): Найбільш тиха та надійна. Використовує три труби: основну (повний сифон), резервну (частковий сифон) та аварійну.

3. Підключення насоса та труб

Насос встановлюється в останню секцію сампа. Напірна труба (зворотна лінія) піднімається вертикально і кріпиться до вихідного фітинга в основному акваріумі. Обов’язково використовуйте зворотний клапан або просвердліть невеликий «антисифонний» отвір трохи нижче ватерлінії на зворотній трубі, щоб запобігти зворотному сифонному зливу занадто великого об’єму води у випадку відключення живлення.

Обслуговування та догляд за сампом: підтримання чистоти та ефективності

Самп, будучи серцем системи, потребує регулярної уваги. Правильне обслуговування гарантує максимальну ефективність фільтрації та запобігає біологічним катастрофам.

Щотижневі завдання:

• Чищення фільтрувальних шкарпеток: Якщо використовуються шкарпетки, їх необхідно виймати, промивати або замінювати кожні 2–7 днів, інакше вони швидко стануть джерелом нітратів.
• Перевірка рівня води: Рівень у секції насоса повинен бути стабільним. Включення автодоливу значно спрощує це завдання.
• Видалення великого сміття: Осад у першій секції сампа слід регулярно видаляти за допомогою сифона.

Щомісячні/Квартальні завдання:

• Промивання біофільтрів: Біологічні наповнювачі (кераміка, біокулі) слід промивати в злитій акваріумній воді (ніколи не в водопровідній хлорованій!) для видалення надмірної кількості мулу, не вбиваючи бактерії.
• Заміна хімічних наповнювачів: Активоване вугілля та абсорбуючі смоли втрачають свою ефективність через 3–6 тижнів і повинні бути замінені.
• Очищення насоса: Накопичення накипу та слизу на крильчатці насоса різко знижує його продуктивність. Крильчатку слід регулярно очищати.

Поширені проблеми з сампом та способи їх вирішення

Незважаючи на високу ефективність, самп може стати джерелом кількох специфічних проблем, пов’язаних переважно з шумом та ризиком протікань.

1. Шум від падаючої води

Проблема: Гучне «булькання» води у зливній трубі або при падінні в самп.

Рішення:

• Використання систем зливу, що працюють під повним сифоном (Herbie або BeanAnimal).
• Встановлення регулюючого клапана на зливній трубі для точного налаштування потоку.
• Використання демпфуючих губок або матів у першій секції сампа для пом’якшення удару води.

2. Ризик затоплення при збої живлення

Проблема: При відключенні насоса вода з акваріума продовжує стікати доти, доки рівень не опуститься нижче краю переливу.

Рішення:

• Правильний розрахунок вільного об’єму сампа, як описано вище.
• Забезпечення антисифонного отвору на зворотній трубі: він повинен бути просвердлений на 1–2 см нижче ватерлінії. Як тільки рівень води впаде до цього отвору, сифонний ефект припиниться.

3. Мікробульбашки в основному акваріумі

Проблема: Насос затягує повітря, і в дисплей повертається вода, насичена дрібними бульбашками.

Рішення:

• Переконайтеся, що насос повністю занурений і не «голодує» (не вистачає води).
• Перевірте, чи правильно встановлені перегородки сампа. Вони повинні бути розташовані так, щоб дати бульбашкам можливість піднятися на поверхню, перш ніж вода потрапить до секції насоса.

Самп своїми руками: чи варто намагатися і з чого почати?

Багато досвідчених акваріумістів вважають за краще виготовляти самп самостійно. Це дозволяє максимально адаптувати його під розміри тумби та специфічні потреби системи (наприклад, додати місце для вуглецевого реактора або рефугіуму).

Переваги саморобного сампа:

• Кастомізація: Повний контроль над розмірами та розташуванням відсіків.
• Економія: Вартість матеріалів нижча, ніж покупка готового брендового сампа.

Ризики та складнощі:

• Герметизація: Неякісне проклеювання перегородок може призвести до змішування води між відсіками, минаючи фільтруючі матеріали.
• Точність: Помилки в розрахунку висоти перегородок можуть порушити логіку руху води та викликати перелив.

З чого почати?

1. Розрахунок: Визначте максимальні розміри сампа, який поміститься в тумбу, залишивши місце для труб та обслуговування. Розрахуйте необхідну висоту перегородок, враховуючи об’єм зливу при відключенні насоса.

2. Матеріали: Використовуйте нове силікатне скло (товщина 6–8 мм) та спеціалізований акваріумний силіконовий герметик (без протигрибкових добавок).

3. Збирання: Перегородки клеяться тільки після повного висихання швів основного корпусу. Суворо дотримуйтесь часу полімеризації силікону (зазвичай 24–48 годин) перед наповненням водою.

FAQ по сампу: відповіді на популярні запитання

В: Чи обов’язковий самп для прісноводного акваріума?

В: Ні, не обов’язковий. Більшість невеликих і середніх прісноводних акваріумів (до 250 літрів) відмінно функціонують з якісними каністровими фільтрами. Однак для великих об’ємів (від 400 літрів), акваріумів з цихлідами (наприклад, Cichlidae) або спеціалізованих травників, самп забезпечує неперевершену стабільність і гнучкість фільтрації.

В: Самп сильно збільшує випаровування?

В: Так. Оскільки поверхня води в сампі відкрита, і вода активно аерується при переливі, випаровування збільшується значно. У великих системах це може становити до кількох літрів на день. Саме тому система автодоливу (ATO) вважається практично обов’язковою при використанні сампа.

В: Чи можна використовувати протеїновий скіммер у прісноводному сампі?

В: Протеїновий скіммер (флотатор) призначений для видалення органічних білків у морській воді, де висока солоність сприяє утворенню стійкої піни. У прісній воді скіммер практично неефективний. Замість нього у прісноводних самп-системах акцент робиться на потужну біологічну та хімічну фільтрацію, а також на рефугіум.

В: Яка ідеальна кратність циркуляції через самп?

В: Для більшості прісноводних систем рекомендується, щоб насос забезпечував циркуляцію 3–5 об’ємів акваріума на годину. Якщо у вас 300-літровий акваріум, насос повинен мати продуктивність 900–1500 літрів на годину (з урахуванням втрат на підйом).