Планарії в морському акваріумі: повне керівництво з боротьби, ліків та губанів

Планарії, або плоскі черви, є одними з найпоширеніших і неприємних шкідників, з якими стикаються власники рифових акваріумів. Ці дрібні організми здатні швидко розмножуватися, покриваючи корали, декорації та субстрат щільним килимом. Хоча більшість з них не є прямими хижаками, їх присутність завдає значної шкоди екосистемі, блокуючи світло та викликаючи стрес у коралів. Ефективна боротьба вимагає комплексного підходу, що поєднує хімічні препарати та природних хижаків, таких як губани.

Планарії в морському акваріумі: повне керівництво з боротьби та профілактики

Успішне усунення планарій (тип Plathelminthes) базується на трьох китах: точна ідентифікація шкідника, швидке застосування ефективних методів лікування та сувора профілактика. Важливо розуміти, що планарії – це не один вид, а ціла група організмів, але в рифовій акваріумістиці найбільші проблеми створюють два типи: червоні планарії (*Convolutriloba retrogemma*) та бурі планарії (*Waminoa*).

Червоні планарії зазвичай менш небезпечні, але їх величезна кількість псує естетику і може задушити дрібні корали. Бурі планарії, у свою чергу, часто асоціюються з зооксантеллами і можуть завдавати більшої шкоди за рахунок токсинів та прямого покриття поліпів.

Що таке планарії і чому вони з’являються в морському акваріумі?

Планарії являють собою крихітних, зазвичай овальних або листоподібних черв’яків, які переміщуються по поверхнях за допомогою вій. Їх розмір рідко перевищує 3–5 мм. Вони мають дивовижну здатність до регенерації: навіть фрагмент тіла може відновити цілу особину.

Основні шляхи потрапляння планарій у систему:

• Нові корали: Це найчастіший джерело. Планарії або їх яйця можуть знаходитися в основі фрага або на його поверхні.
• Живі камені та пісок: Необроблені або погано карантиновані камені можуть містити популяції планарій.
• Вода з інших акваріумів: Перенесення води при покупці риби або безхребетних, хоча це менш ймовірно, ніж перенесення на коралах.

Види планарій, що найчастіше зустрічаються в акваріумах:

• Червоні планарії (*Convolutriloba retrogemma*): Мають червонуватий, коричневий або оранжевий колір. Вони не використовують рот для живлення, а живуть за рахунок симбіотичних водоростей (зооксантелл). Їх поява часто пов’язана з надлишком поживних речовин (нітратів і фосфатів) у воді.
• Бурі/Бежеві планарії (*Waminoa* spp.): Часто маскуються під пісок або камені. Можуть виділяти слиз і токсини, які подразнюють корали.

Небезпека планарій для морських мешканців: кого вони атакують і як?

Хоча більшість планарій не є прямими паразитами, їх масова присутність викликає серйозні проблеми, особливо для чутливих коралів.

Ключові загрози:

• Блокування світла: Планарії, покриваючи тканини SPS і LPS коралів, фізично перешкоджають доступу світла, необхідного для фотосинтезу зооксантелл корала. Це призводить до голодування та знебарвлення (блічингу).
• Подразнення та стрес: Постійне переміщення та прикріплення планарій викликає механічне подразнення поліпів, змушуючи їх стискатися, що знижує їх здатність до живлення та росту.
• Токсичний вплив: Деякі види планарій, особливо бурі, при масовій загибелі або стресі можуть виділяти токсини у воду. При хімічній обробці це може призвести до раптового отруєння риби та безхребетних.
• Конкуренція за поживні речовини: Планарії активно споживають нітрати та фосфати, хоча їх основне живлення — фотосинтез. Масове розмноження вказує на надлишок живлення в системі.

Методи боротьби з планаріями в морському акваріумі: огляд ефективних ліків

Хімічна обробка є найшвидшим та найефективнішим методом знищення планарій. Однак вона вимагає суворої підготовки та контролю, щоб уникнути вторинного отруєння акваріумних мешканців продуктами розпаду мертвих черв’яків.

1. Препарати на основі фенбендазолу (Fenbendazole)

Фенбендазол — потужний антигельмінтний препарат, який успішно застосовується для знищення планарій. Найвідоміший комерційний продукт, що містить цю діючу речовину, — No-Planaria (хоча він спочатку розроблений для прісноводних акваріумів, його активно використовують і в морі, але з обережністю).

• Плюси: Висока ефективність проти більшості видів планарій.
• Мінуси: Вкрай токсичний для деяких безхребетних, особливо для черв’яків (поліхет), креветок та равликів. Необхідний суворий контроль дозування.

2. Препарати на основі левамізолу (Levamisole)

Левамізол, також антигельмінтний засіб, використовується для боротьби з планаріями. Він часто вважається більш м’яким, ніж фенбендазол, але його ефективність може варіюватися.

3. Спеціалізовані акваріумні препарати

Низка виробників випускає спеціалізовані засоби, такі як Flatworm Exit (Salifert). Ці препарати, як правило, містять пірантел або інші речовини, які паралізують нервову систему планарій.

Протокол хімічної обробки (загальний):

1. Підготовка: За кілька годин до обробки необхідно максимально зібрати планарій вручну (за допомогою сифона).
2. Видалення фільтрів: Обов’язково відключити УФ-стерилізатор, озонатор і, найголовніше, видалити активоване вугілля та інші хімічні наповнювачі, які можуть адсорбувати ліки.
3. Обробка: Внести препарат строго за інструкцією. Планарії почнуть гинути протягом 30–60 хвилин.
4. Сифонування: Критично важливий крок. Відразу після загибелі черв’яків необхідно максимально ретельно просифонити дно та корали, щоб видалити мертві тіла та запобігти викиду токсинів у воду.
5. Підміна води: Провести масивну підміну води (25–50%) протягом 1–2 годин після сифонування.
6. Фільтрація: Повернути в систему активоване вугілля і, можливо, полімерні абсорбенти (типу Purigen) для швидкого видалення залишків ліків та токсинів.

Увага експерта: Масова загибель червоних планарій (*Convolutriloba retrogemma*) найменш небезпечна, оскільки вони в основному фотосинтетики. Однак загибель бурих планарій (*Waminoa*) може викликати серйозне отруєння, тому сифонування мертвих черв’яків має бути максимально швидким і повним.

Губани – природні вороги планарій: види та особливості використання

Біологічний контроль є ідеальним доповненням до хімічної обробки або методом профілактики. Губани (сімейство Labridae) включають кілька видів, які активно харчуються плоскими черв’яками.

Найбільш надійні та популярні губани-планарієди:

• Губан шестисмугий (*Pseudocheilinus hexataenia*): Один з найнадійніших і найпопулярніших хижаків планарій. Він відносно невеликий, мирний і зазвичай не чіпає корали. Це чудовий вибір для більшості рифів.
• Губан-піжама (*Pseudocheilinus octotaenia*): Менш поширений, ніж шестисмугий, але також відомий своєю ефективністю в боротьбі з дрібними шкідниками.
• Губани-феї (*Cirrhilabrus* spp.): Деякі види можуть поїдати планарій, але це не є їх основною їжею, і їх надійність нижча.

Спеціалізовані губани (для великих систем):

До цієї групи належать види, які показують високу ефективність, але вимагають великих об’ємів води і можуть бути територіальними або складними у утриманні.

• Губани-бритви (*Macropharyngodon* spp.): Наприклад, *M. bipartitus* або *M. meleagris*. Вони спеціалізуються на пошуку дрібних безхребетних у піску та на каменях. Вони дуже ефективні, але вимагають глибокого піщаного шару для ночівлі та можуть бути чутливі до якості води.
• Губани-чистильники (*Halichoeres* spp.): Багато видів, таких як *H. chrysus* (жовтий губан), є чудовими мисливцями на дрібних черв’яків та равликів. Вони зазвичай дуже активні і можуть швидко очистити систему.

Особливості використання губанів:

Губани найбільш ефективні, коли популяція планарій не досягла критичної маси. Якщо акваріум вже затягнутий килимом черв’яків, губан не впорається самотужки — спочатку знадобиться хімічна обробка, а губан підтримуватиме популяцію на нульовому рівні.

Важливо: Не всі особини губанів будуть їсти планарій. Це залежить від індивідуальних уподобань риби та наявності легшої їжі в акваріумі. Купувати губана слід лише як доповнення до стратегії боротьби, а не як єдине рішення.

Комплексний підхід до боротьби з планаріями: ліки + губани + профілактика

Досвідчені акваріумісти знають, що тільки поєднання хімічного впливу та біологічного контролю дає довгостроковий результат. Комплексна стратегія виглядає наступним чином:

Етап 1: Шокова терапія (хімічне знищення)

• Проводиться обробка спеціалізованим препаратом (наприклад, Flatworm Exit) для швидкого зниження популяції до мінімального рівня.
• Обов’язкове багаторазове сифонування мертвих черв’яків та підміни води.
• Через 7–10 днів (цикл дозрівання яєць) проводиться повторна, менш інтенсивна обробка, щоб знищити вилуплену молодь.

Етап 2: Біологічна підтримка (заселення хижаків)

• Після того, як рівень планарій значно знижений, в акваріум запускається губан-планарієд (*Pseudocheilinus hexataenia* або *Halichoeres* spp.).
• Губан буде патрулювати систему, поїдаючи залишкових дорослих особин і, що більш важливо, знищуючи кладки яєць до того, як вони вилупляться.

Етап 3: Контроль поживних речовин

• Переконатися, що рівні нітратів (NO3) і фосфатів (PO4) знаходяться в допустимих медіанах (бажано PO4 < 0.03 ppm). Високий вміст поживних речовин сприяє швидкому розмноженню *Convolutriloba retrogemma*.
• Використання GFO (гранульованого оксиду заліза) або інших абсорбентів фосфатів.

Профілактика появи планарій в морському акваріумі: поради експерта

Найкращий спосіб боротьби з планаріями — не допустити їх появи. Профілактика вимагає дисципліни при додаванні нових коралів або декорацій.

Основні заходи профілактики:

1. Карантинний акваріум (QT): Всі нові корали повинні пройти карантин в окремій ємності. Це дозволяє виявити не тільки планарій, але й інших шкідників (наприклад, паразитів акропор).
2. Діппінг (Dipping): Обов’язкове купання нових коралів у спеціальному розчині.

Ефективні розчини для діппінгу (купання):

• Йодвмісні препарати: Розчини на основі йоду (наприклад, Lugol’s solution) — використовуються для короткочасного купання (5–10 хвилин).
• Спеціалізовані коралові діпи: Продукти, такі як Coral RX, ReVive або Two Little Fishies ReVive, розроблені спеціально для усунення плоских черв’яків та інших дрібних шкідників.
• Прісноводний діп: Вкрай ефективний проти планарій, але дуже стресовий для корала. Корал (тільки жорсткий скелетний корал!) занурюють у акваріумну воду, доведену до осмоляльності прісної, на 30–60 секунд. Цей метод використовують з великою обережністю.

Техніка діппінгу: Під час купання корал необхідно активно струшувати або використовувати невелику помпу, щоб змити черв’яків та яйця, які можуть бути прикріплені у важкодоступних місцях.

FAQ: відповіді на найчастіші запитання про планарії та методи боротьби

Чи можуть планарії пережити прісноводний діп?

Ні, більшість морських планарій не витримують різкої зміни солоності і гинуть у прісній воді протягом хвилини. Однак, яйця планарій можуть бути стійкі до діппінгу, тому карантин та повторний діп через тиждень — обов’язкові.

Чи безпечно використовувати No-Planaria в рифовому акваріумі?

Препарати на основі фенбендазолу (No-Planaria) ефективні, але становлять ризик для черв’яків-поліхет, черв’яків-фільтраторів та деяких видів равликів. При використанні необхідно бути готовим до масової загибелі цих безхребетних і бути готовим до швидкого сифонування.

Який губан найкраще справляється з червоними планаріями?

Експерти часто сходяться на думці, що шестисмугий губан (*Pseudocheilinus hexataenia*) є найбільш надійним і найменш агресивним вибором для більшості рифових акваріумів. Якщо акваріум дуже великий, можна розглянути жовтого губана (*Halichoeres chrysus*).

Чому планарії повертаються після хімічної обробки?

Повернення планарій найчастіше пов’язане з двома факторами: неповне знищення яєць (хімікати зазвичай не діють на яйця) та відсутність сифонування. Якщо мертві планарії не були видалені, їх токсини можуть викликати проблеми, а залишені яйця вилупляться через 7–14 днів, вимагаючи повторної обробки.

Як зрозуміти, що планарії вбиті, але не отруєні?

Відразу після успішної хімічної обробки планарії відриваються від поверхонь і осідають на дні. Вони можуть виглядати білими або згорнутими. Якщо ви бачите, що риба або креветки демонструють ознаки отруєння (утруднене дихання, різкі рухи), необхідно негайно провести велику підміну води та посилити роботу скімера та вугільної фільтрації.